Базіка, -ки об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба.
Вапенник, -ка, м. = вапельник.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене.
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні.
2) Развратный.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий.
