Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

имберець

Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИМБЕРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИМБЕРЕЦЬ"
Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Вимова, -ви, ж. 1) Выговоръ, произношеніе. Ном. № 6072. 2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч. 3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що? Зміев. у.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Ма́сниця, -ці, ж. Масленица. Камен. у. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Чуб. І. 265. Ум. масничка.
Міцні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній. К. Іов.
Навину́ти Cм. навивати.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Цвітин, -ну, м. = цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину. Мет. 120.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИМБЕРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.