Виріжок, -жку, м.
1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ.
2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку?
Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла.
Відсвіт, -ту, м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту.
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Нехай предки звеселяться у забутих трунах.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!»
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва.
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл.
Соктіти, -кчу, -тиш, гл. Сочиться.
