Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Вечірній, -я, -є. Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя.
Гри́вонька, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность.
Ковзь! меж. Скользь!
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Де вона й вродилась така неприязна.
Пообливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Облиться (о многихъ). Пообливалися, аж тече з їх.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.
