Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.
Погамати, -маю, -єш, гл. Поглотать, съѣсть (во множествѣ).
Русинка, -ки, ж. Русинка, малороссіянка.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ум. чабачо́к.
