Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати.
Кришка, -ки, ж.
1) Ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає.
2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр.
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. Як діжа не міситься, то сім'я біситься.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою.
Обгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обертываться, обворачиваться, обвернуться, закутываться, закутаться. Обгорнулась хустиною. І встає перед його очима розгніваний Бог, обгорнувшись чорними хмарами. 2) Сплошь покрываться, покрыться. Хмарами небо обгорнулося.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля.
