Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ивилга

Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВИЛГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВИЛГА"
Допи́ти, -ся. Cм. допивати, -ся.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити. Н. Вол. у.
Засти́глий, -а, -е. Застывшій. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. І. 145.
Кролячий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло.
Небезпечно нар. Опасно.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Трьохпудовий, -а́, -е́ Трехпудовый. Трийчі на день пекла хліб з трьохпудової діжі. Г. Барв. 242.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИВИЛГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.