Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Лю́лька, -ки, ж. 1) Курительная трубка. Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. У гуцуловъ части трубки называются: вершок, въ который набивается табакъ, сподок — въ него затыкается чубук; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются чо́пиком; надъ вершком находится накривка или шишка (крышка), которая къ вершку прикрѣплена кочергою — треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на чопу; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. кучерями: сподо́к украшается гре́бінем, а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ сподо́к съ вершко́м проволочная плетінка; та часть чубука, которая берется въ ротъ, наз. пищок. 2) Родъ писанки. Ум. люлечка. Козак сердега люлечку потягає.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ.
Позшивати, -ва́ю, -єш, гл. Сшить (во множествѣ). Вони (Адам і Ева) позшивали листи з липи, позакривались.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. 2) Убой. Волів женуть на різню.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.
