Даровни́й, -а́, -е́. Даровой. Хиба ж у нас дрова даровні?
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Повідпадати, -даємо, -єте, гл. Отпасть (во. множествѣ). Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій.
2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
