Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята.
Гендлювання, -ня, с. = гендель.
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Запаску́джувати, -джую, -єш, сов. в. запаску́дити, -джу, -диш, гл. Загадить. Як чор-зна-що — не чепать, щоб і посуди не запаскудить.
Ланцюжок, -жка́, м. Ум. отъ ланцюг. Цѣпочка. (Дідона) взяла кораблик бархатовий... і начепила ланцюжок. На грудях у його гойдався важкий золотий ланцюжок.
Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні.
2) Опубликовывать, опубликовать.
3) Избирать, избрать голосованіемъ.
П'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає.
Удлище, -ща, е = вудлище.
