Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичка

Индичка, -ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧКА"
Наві́сочка, -ки, ж. Украшеніе, подвѣшенное на обрядовомъ свадебномъ деревцѣ, — гільці́. Що в нашому гільці сребряні навісочки. Мил. 141. Cм. наві́са.  
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы. Радом. у.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
Потяг, -гу, м. 1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків. Рк. Левиц. 2) Доходъ, прибыль. Нема потягу. Н. Вол. у. 3) Поѣздъ. 4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ. Вас. 161. 5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле. Рк. Левиц. 6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене. Н. Вол. у. (Лобод.).
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Що-весни йдуть було з нашого села у Таврію. Грин. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.