Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ирстити

Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРСТИТИ"
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Обдарити Cм. обдаряти.
Обмаслити, -лю, -лиш и обмасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Обмаслить, помаслить.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Садовина, -ни, ж. Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялись через тини. О. 1862. IX. 60.
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.