Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичий

Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИЙ"
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. Ном. № 11096. На домовій раді в гетьмана. К. ЧР. 27. Збували... скот і рухомость домовую. Мкр. Г. 62. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. Рк. Макс. домо́вий дідько. = домовик.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй. Котл. Ен.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи. Волч. у.
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.