Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичий

Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИЙ"
Безстидниця, -ці, ж. Безстыдница. Левиц. І. 309.
Друкі́вля, -ля, с. Шрифтъ? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що? Брацл. у.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками. Н. п.
Піджога, -ги, ж. 1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Узброюватися, -роююся, -єшся, сов. в. узброітися, -роюся, -їшся, гл. Вооружаться, вооружиться. О. 1862. VI. 98.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком. Гол. II. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.