Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

иверь

Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВЕРЬ"
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Искривляться, искривиться. 2) Кривляться, гримасничать.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Купальний, -а, -е. купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный. Кіевск. у.
Оду.. Кромѣ здѣсь находящагося, Cм. еще отъ відумерщина до відучитися.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Рудч. Ск. І. 114. Сказав прикликати собі слуг тих. Єв. Л. XIX. 15. Мати сина прикликає. Рудч. Чп. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИВЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.