Аїр, -ру, м. = Гав'яр.
Багнітувати, -ту́ю, -єш, гл. = багнити.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Ум. зано́зик. Ув. занозя́ка.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!..
Підхарчувати, -чую, -єш, гл. Подкормить.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе.
Тупати, -паю, -єш, гл.
1) Топать.
2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав.
3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать.
