Богомілля, -ля, с. 1) Богомолье. 2) жидівське богомілля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Майда́нний, -а, -е. Относящійся къ майдану. Майданний дьоготь. Поніміла майданна громада.
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті.
Отріб, -рібу, м. Нутро, внутренности.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.
