Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату.
Прибавити, -ся. Cм. прибавляти, -ся.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм.
2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати.
Упосажити Cм. упосажувати.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити.
Чітура, -ри, ж. Жестянка.
