Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инбирець

Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Водевіль, -ля, м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. Левиц. Пов. 138.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Маму́ня, -ні, ж. Ум. отъ мама.
Облоговий, -а, -е. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ. Шейк.
Убухати Cм. убухувати.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНБИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.