Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инбирець

Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Грин. II. 47. Радимось, як городи засіваємо. МВ. ІІ. 206. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? Ном. № 9230. 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина. Мкр. Н. 29.
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
Костьольний, -а, -е. = костельний. К. Досв. 125.
Кравеція, -ції, ж. Кутерьма. Чуб. VII. 575.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече. Ном. № 7909.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти. Г. Барв. 54 2.
Харсонщина, -ни, ж. Херсонская губернія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНБИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.