Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инбирець

Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНБИРЕЦЬ"
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Знаник, -ка, м. = знатник. Еф. 60.
Лісно́ нар. Много лѣсовъ. У нас лісно. Полт. у.
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Порозсукувати, -кую, -єш, гл. Разсучить, раскрутить (во множествѣ).
Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНБИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.