Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ит

Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. Рудч. Ск. II. 119. Ич, меж. = ач. Ном. № 11185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИТ"
Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру. Фр. Пр. 137.
Виказати Cм. виказувати.
Випікання, -ня, с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441.
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1. Черк. у.
Поволовщина, -ни, ж. Пошлина, сборъ съ вола.
Потурчити, -чу, -чиш, гл. Отуречить.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.