Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

искорник

Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИСКОРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИСКОРНИК"
Груку́чий, -а, -е. Стучащій. МВ. ІІІ. 124.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Єв. Мт. IX. 12. Ум. дуженький.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. Cм. наві́сочка.
Перегодя нар. = перегодом.
Повмочати, -ча́ю, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ). Дорогії сукні в воду повмочала. Чуб. V. 1070.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИСКОРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.