Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичитися

Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИТИСЯ"
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка. МУЕ. І. 69.
Остити Cм. остивати.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Підрити Cм. і. підривати.
Підтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. Н. п. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув. Котл. Ен.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.
Примочити Cм. примочувати.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Руна, -ни, ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.
Храпавий I, -а, -е. = рапавий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.