Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инкуди

Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНКУДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНКУДИ"
Вилога, -ги, ж. Родъ отворота спереди на груди въ сермягѣ или кафтанѣ. Гол. Од 23, 55. Чуб. VII. 420, 421. Сукмана з суконними вилогами. Гол. Ум. виложка.
Забожи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука. Рудч. Ск. II. 150.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева) Вх. Лем. 445.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське. К. МБ. II. 135.
Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНКУДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.