Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Закохалися обидві в одного Івана. Закохався, як чорт в суху вербу. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався.
За́плішка, -ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. заплішечка.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Передержати Cм. передержувати.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала.
2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила.
Попідлещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони такі, шо до всіх попідлещуються.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ.
