Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Копитце, -ця́, с.
1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є.
2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы.
3) мн. Родъ вышивки.
4) мн. = копитень.
Критий, -а, -е. Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. критий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий.
Пообполіскувати, -кую, -єш, гл. Ополоскать (во множествѣ). Пообполіскуй оті горщечки.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл.
1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Свої не прийняли його. Їв би очима, та душа не приймає.
2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. На коня сідав, опрощення приймав. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік.
4) Браться, взяться. За замок руками не приймали.
5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. Наругу од дітей приймати.
6) — ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.
