Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. 5) Позвонокъ. 6) Ум. отъ в'яз.
Здешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Подешевѣть. Здешевіли огірки. Вже воли здешевіли, бо орання пройшло вже.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Як не намочити обручі, то ломлються. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться.
Плотиця, -ці, ж. = плітка. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Ум. плоти́чка.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата.
