Звлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. (1874). 336.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Подоповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Понапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ). Діти понапаскуджували.
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Роздавити, -ся. Cм. роздавлювати, -ся.
Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене.
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.
Чтити, чту, чтиш, гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.
