Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборонець

Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОНЕЦЬ"
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні. Н. Вол. у.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Напрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Наработать. Чи багато він напрацює? О. 1862. III. 35.
Палуба, -би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. палубна.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.