Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ.
Пільга, -ги, ж.
1) Льгота, облегченіе. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. Час мені козацьким ногам пільгу дати.
2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). На селі вже світло позасвічувано.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Прилетіти Cм. прилітати.
Роскидатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскидатися, -даюся, -єшся, одн. в. роскинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Панночка на стільчику роскинулась, плаче.
Скупо нар. Скупо.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
