Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обойко

Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЙКО"
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Гадя, -дяти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Гарикання, -ня, с. Ворчаніе, придирчивость.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу. Прил. у.
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений. О. 1861. XI. Кух. 7.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.