Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обойко

Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЙКО"
Відтак нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Під'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. під'язатися, -жуся, -жешся, гл. = підв'язуватися, підв'язатися.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.