Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя.
Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить.
Коругов, -гви, ж. = корогов. Щоб військо йшло під коругов.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали?
Приведення, -ня, с. = приведенція. З однією жінкою було ось яке приведення.
