Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Пригортає злегесенька.
Подрипати, -паю, -єш, гл. Пойти (грубое выраженіе). Подрипала пішки, не взяв таки на санчата.
Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть.
Пшінце, -ця́, с. Ум. отъ пшоно.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. В погонь.... ударилась за Марком. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. 6) — у тугу. Запечалиться.
Уподобний, -а, -е. Нравящійся, угодный, приходящійся по вкусу. Довший батіжок цьому хлопчикові уподобніший, ніж короткий.