Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
За́єць За́йця м. 1) Заяцъ. Бігає, як солоний заєць. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. 8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. б) то-же, что и сіра кішка. Ум. за́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях.
Односум, -ма, м.
1) Сопечальникъ.
2) Единомышленникъ. Черномор.
3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Тілистий віл.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа.
