Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали.
Куць меж.
1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Мідня́к, -ка́, м. = мідень.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана.
2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку.
Позаторік нар. Въ позапрошломъ году. Твою долю, моя доню, позаторік знала.
Стрішка, -ки, ж. Ум. отъ стріха.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась?
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. Дорожню одімкнув шкатулу. Украдеш у мене шкатулку з грішми.
