Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обозний

Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. МПр. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЗНИЙ"
Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. Мет. 18. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила. Грин. III. 485.
Дожа́ти, -ся. Cм. Дожина́ти, -ся.
Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана. Черном.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних. К. Іов. 46.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. Н. Вол. у.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.