Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборожина

Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖИНА"
Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Наванта́жений, -а, -е. Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.
Обваруцкатися, -каюся, -єшся, гл. Испачкаться въ грязи. Вх. Зн. 42.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Старосвітщина, -ни, ж. Старина. К. ХП. 11. Г. Барв. 424. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. К. ЧР. 16.  
Шарлай, -лая, м. Раст. Centaurea margaritacea. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.