Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборожина

Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖИНА"
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. 31.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками. К. Іов.
Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Черном. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Черк. у. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143.
Переинчити, -чу, -чиш, гл. = переиначити.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання. Н. Вол. у.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Прокрутити Cм. прокручувати.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.