Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обов'язок

Обов'язок, -зку, м. Обязательство; обязанность, долгъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗОК"
Вершняк, -ка, м. 1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху. Борз. у. 2) = верхняк 1. Черниг. у.
Дра́та, -ти, ж. Притѣсненіе, поборъ. Закр.
Зашпінкувати, -ку́ю, -єш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками. Гол. ІІ. 411.
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Повирубувати, -бую, -єш, гл. Вырубить (во множествѣ).
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити. Лебед. у.
Поодк.. Cм. повідк..
Хикавка и хикалка, -ки, ж. = Икавка. Мил. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОВ'ЯЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.