Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ).
Древи́на, -ни, ж. = деревина.
Зотрухнути, -ну, -неш, гл. = струхнути. Там і зотрухла.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Cм. насмішок.
Попоїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться.
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України.
Сподіванка, -ки, ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. Билось наше серце солодкими сподіванками.
Шамати, -маю, -єш, гл.
1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом.
2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв.
