Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Гірш нар. = гірше.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі.
Обійматися, -маюся, -єшся, сов. в. обня́тися, -німуся, -мешся, гл. Обниматься, обняться. Ой сидять вони (голуби) та й цілуються, сивими крильцями обіймаються.
Обполоти Cм. обполювати.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролеживать, пролежать.
2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде.
3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.
4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать.
5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Чогось мені не прядеться.
Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями.
