Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обора

Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Н. п. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. Мет. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. Шух. I. 250, 277, 281. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки. Шух. I. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Борецький, -а, -е. Принадлежащій борцу. Ми борецького роду. Г. Барв. 420.
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає. Млак. 76.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Пімста, -ти, м. Месть.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283. 2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.
Споліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. сполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Ополаскиваться, ополоснуться, обмываться, обмыться, смачиваться, смочиться. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.