Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обора

Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Н. п. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. Мет. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. Шух. I. 250, 277, 281. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки. Шух. I. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Ванна, -ни, ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Запо́внити Cм. заповняти.
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Гол. І. 141. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті. Гол. І. 207.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Причет, -та и -ту, м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую». Новомоск. у.
Проштрикувати, -кую, -єш, сов. в. проштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.