Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обороватий

Обороватий, -а, -е. Круговидный. Шух. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОВАТИЙ"
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Псякування, -ня, с. Брань.
Пушок, -шку, м. Ум. отъ пух.
Стельмашня, -ні, ж. Экипажная, колесная мастерская.
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ. Шейк.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.