Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обопільно

Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНО"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Відліпити Cм. відліплювати.
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл.
На-бе́зрік, нар. Никогда; безъ срока. відда́сть на-бе́зрік. Никогда не отдастъ. Ном. № 10634.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Південник, -ка, м. Меридіанъ. Такий круг зватиметься меридияном або південником і поділятиме для вас землю теж на дві половини: східню і західню. Дещо (4-те вид. 1882), 23.
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОПІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.