Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обопільно

Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНО"
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Комашина, -ни, ж. Одно насѣкомое, одинъ муравей. Cм. комаха. Чоловік проти землі менше, аніж сама менша комашина проти чоловіка здається. Дещо. Ум. комашинка. Здалеку рій комашинок зразу побачиш, а кожну комашинку нарізно побачиш тільки зблизька. Ком. II.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Позамикувати, -кую, -єш, гл. = позамикати. У мене ворота позамикувані. Мил. 57.
Помітити Cм. помічати.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОПІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.