Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Зліпок, -пка, м. = злепок.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати.
Лайка, -ки, ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки.
Надігну́ти Cм. надгинати.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться.
2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Пожурились наші чумаченьки.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитаться.
2) Разсудить, обдумать.
