Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролеживать, пролежать.
2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде.
3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.
4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать.
5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Повиходили на улицю як голубів парка. Повиходили тоді відьми з хати.
Порисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Начертить (во множествѣ).
Старча, -чати, с. Дитя-нищій.
Троща, -щі, ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Да помостила мости з кленової трощі. Збіжє мов гой, мов троща. Пшениця як троща. Жовняри як трощі. 2) = трость 4.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
