Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обопільний

Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНИЙ"
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Відвідати, -ся. Cм. відвідувати, -ся.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ. Дещо, 77.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Сахатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдаляться, чуждаться, избѣгать. Дитина сахається її. Екатер. у. Сахайся брехні. Сахається вона тебе, як чорта. Конст. у.
Схиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. схилити, -лю, -лиш, гл. Склонять, склонить, наклонять, наклонить. А сам схилив головоньку, сльози проливає. Мет. 77.
Чєгір, -ра, м. = чагарь. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОПІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.