Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обопільність

Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОПІЛЬНІСТЬ"
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ. Рудч. Чп. 124.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Побриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣсть, опротивѣть (о многихъ).
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались. Богодух. у.
Польовниця, -ці, ж. = полуниця.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОПІЛЬНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.