Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Нехай на себе жалкує виноватий.
2) Должный, должникъ.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються.
Закріпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. закріпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Скрѣпляться, скрѣпиться. 2) Смыкаться, сомкнуться (о губахъ). закріпи́лись ре́чі. Замолкли слова. Заніміли твої губочки, заплющились твої оченьки, закріпились твої реченьки.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Надці́джувати, -джую, -єш, сов. в. надціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отливать, отлить часть, цѣдя. Надцідити треба горщика.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ.
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл.
1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить.
2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать.
Потилишник, -ка, м.
1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ.
2) = крижівниця.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать.
