Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насталювати

Насталювати, -люю, -єш, сов. в. насталити, -лю́, -лиш, гл. Насталивать, насталить. Він пішов до коваля ніж насталювать. Рудч. Ск. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАЛЮВАТИ"
Биндюк, -ка, м. = чміль. Вх. Пч. II. 26.
Виправити, -ся. Cм. виправляти, -ся.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Линча́, -чати, с. Маленькій линь.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Посімейство, -ва, с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.