Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить.
Збожево́літи, -лію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл.
1) Подгоняться, подогнаться, понукаться.
2) — вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл.
1) Придушиваться, придушиться.
2) Придавливаться, придавиться.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло.
Схотіти, схочу, -чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає.
