Гольтіпа́ка, -ки, об. Голякъ, бѣднякъ, оборванецъ. Відкіль такі се гольтіпаки? Ув. Гольтіпачище.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать.
Заперіз́уватися, -вуюся, -єшся, сов. в. запереза́тися, -жу́ся, -же́шся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Оце змурував Спаса.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Примедикувати = приметикувати, -кую, -єш,, гл. Придумать, приспособить. Треба примедикувати так клямку до дверець, щоб свині не одчинили.
