Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насміятися

Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 521.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСМІЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСМІЯТИСЯ"
Видути Cм. видимати.
Град I, -ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
Молочі́ння, -ня, с. = молотіння.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Скивнути, -ну, -неш, гл. Кивнуть. Та й головою скивнула. Г. Барв. 116.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся. Ном. № 5994. 2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСМІЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.