Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настановляти

Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. ЗОЮР. І. 216. Його громада титарем настановила. Г. Барв. 424. 5)на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Г. Барв. 415. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Г. Барв. 511. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». Г. Барв. 420. настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон. Мир. ХРВ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАНОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАНОВЛЯТИ"
Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру. Желех.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. Гол. II. 54. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються. МВ. (О. 1862. III. 57).
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.  
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Сиротувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки. МВ. ІІ. 105.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАНОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.