Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наскочити

Наскочити Cм. наскакувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСКОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСКОЧИТИ"
Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Мно́жество, -ва, с. Множество. Стор. II. 126. Чуб. III. 323.
Пересвистати, -щу, -щеш, гл.кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище. Рудч. Ск. І. 68.  
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався. Котл. Ен. І. 29.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими. К. Псал. 31.
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде. Кіевск. у.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца. Вх. Пч. II. 6.
Увірватися Cм. уриватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСКОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.