Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Кишка, -ки, ж.
1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Треба думать та гадать, чим кишки напхать.
2) Колбаса, начиненная кашей. Дайте мені кишку, іззім у затишку.
3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха.
4) ходити без кишни. Ходить безъ пояса. Ум. кишечна.
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2.
1) На вдовина сина шибеницю ладять. Неня з кухарками ладять страву.
2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти?
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Підчесати Cм. підчісувати.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ).
