Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настил

Настил, -лу, м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТИЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТИЛ"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала. Чуб. II. 405.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Сахарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Василина з Ганною ставали на роботу в сахарні. Левиц. І. 23.
Утьоком нар. = навтек.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТИЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.