Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти.
Габа, би, ж.
1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою.
2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Гукнув: здоров, дядьку! Загомонять самопали, гукнуть гаківниці.
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Ди́кість, -кости, ж. Дикость.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Поважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣсить многое).
2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку).
Химерниця, -ці, ж. Чудачка, странная женщина.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
