Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився.
Гуньба́, -би́, ж. Раст. Melilotus coerulea Lam. Cм. Буркун.
Задо́вба́ти Cм. задовбувати.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. ся на обидві кована. Этой не проведешь.
2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся.
3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є.
4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану.
5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Завербовать (многихъ).
2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Струну ув'язував до скрипки.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
